Історія факультету

Факультет кібернетики (нинішня офіційна назва – факультет комп'ютерних наук та кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка) відкритий у Київському університеті у травні 1969 (наказ міністра МВССО УРСР № 258 від 6 травня 1969; наказ ректора Київського університету № 104 від 19 червня 1969). З 1 вересня 2016 року відповізно до наказу ректора №573-32 від 30 червня 2016 року факультет кібернетики перейменовано на факультет комп'ютерних наук та кібернетики.

У 60-х роках ХХ століття Київ став центром з розробки та випуску обчислювальної техніки, що створювалась в Інституті кібернетики НАН України і випускалася серійно на збудованому заводі обчислювальних та керуючих машин, спеціальних конструкторських бюро. Почала різко зростати потреба в спеціалістах – розробниках програмного забезпечення, фахівцях з чисельних методів оптимізації, баз даних, інформаційних систем та їхнього застосування. Системний підхід до організації та розвитку комп’ютерної інфраструктури актуалізував необхідність підготовки кадрів. Саме тому у Київському університеті було відкрито факультет кібернетики – перший факультет відповідного профілю в колишньому СРСР, який увібрав у себе спеціальності комп’ютерного профілю механіко-математичного, економічного та філологічного факультетів.

Нині факультет складається з 9 кафедр: обчислювальної математики, моделювання складних систем, дослідження операцій, теоретичної кібернетики, теорії та технології програмування, математичної інформатики, системного аналізу і теорії прийняття рішень, прикладної статистики, інформаційних систем, де працює 102 викладача (19 професорів та докторів наук, 59 доцентів та кандидатів наук). Науково-дослідна частина факультету має 4 науково-дослідні лабораторії: обчислювальних методів в механіці суцільних середовищ, моделювання та оптимізації, високопродуктивних систем обробки інформації, ймовірнісно-статистичних методів та 3 науково-дослідних сектори: теоретичної кібернетики, проблем програмування, проблем системного аналізу, де працюють 78 науковців (6 докторів наук, 31 кандидат наук). На факультеті навчається близько 900 студентів та понад 90 аспірантів та докторантів.

Факультет готує фахівців за напрямами прикладна математика, інформатика, системний аналіз та програмна інженерія. Підготовка спеціалістів на факультеті відповідає міжнародним стандартам і ґрунтується на фундаментальній підготовці з математики та інформатики, а також на сучасній технічній базі. За роки свого існування на факультеті було підготовлено близько 6 тисяч фахівців у галузі кібернетики, близько 400 кандидатів та 60 докторів наук.

Основні науково-технічні досягнення факультету кібернетики:

• У галузі математики:
  • створена загальна математична теорія та методи чисельного розв'язування задач неопуклої оптимізації лінійних систем та конструктивна теорія мінімаксного оцінювання та прогнозування в умовах невизначеності;
  • розроблені моделі та алгоритми аналізу й оптимізації ризику в складних системах;
  • розроблені методи дослідження багатокритеріальних ігор;
  • побудована теорія асимптотичного аналізу стохастичних моделей;
  • побудована теорія асиметричних розбиттів;
  • досліджені кардинальні інваріанти максимальних та нерозкладних лівотопологічних груп;
  • розв’язана проблема Комфорта-Міла про абсолютно розкладні групи.
• У галузі інформатики:
  • розвинуті методи шифрування інформації з використанням теорії циклічних решіток;
  • отримані фундаментальні математичні результати з загальної теорії взаємодії агентів і середовищ;
  • створені моделі та методи для планування й пошуку стратегій керування логічним виводом в інтелектуальних системах;
  • досліджені програмні алгебри композиційного типу та некласичні програмні логіки, орієнтовані на завдання семантики сучасних мов програмування;
  • розвинута технологія програмування ПАРКС;
  • розроблена теорія динамічних коаліційних систем захисту інформації з ключами загального доступу;
  • розроблений семантико-синтаксичний аналізатор текстів природних мов.
• У галузі прикладних аспектів:
  • розроблені еколого-економічні та економіко-екологічні класи моделей сталого розвитку;
  • розв‘язані актуальні проблеми оптимального керування, параметризації і регуляризації розподілених лінійних систем;
  • розроблені методи марковського оцінювання для важливих прикладних моделей для мереж Джексона спеціального типу знайдені умови існування стаціонарного режиму;
  • знайдені оцінки параметрів зносу за допомогою методів моментів;
  • отримані оцінки інтенсивностей вхідних потоків та функцій розподілу величин стрибків;
  • розвинута теорія можливостей, орієнтована на застосування в біоінформатиці;
  • розроблена експериментальна система для моделювання та синтезу міміки людського обличчя при реалізації мовного процесу;
  • розроблені програмні системи дистанційного навчання;
  • створена факультетська комп‘ютерна мережа.

Факультет підтримує тісні наукові та навчально-методичні зв’язки з провідними українськими і закордонними навчально-науковими установами: Кібернетичним центром НАН України, Національним технічним університетом України “КПІ”, Львівським національним університетом ім. Івана Франка, Національним університетом “Києво-Могилянська Академія”, Волинським державним університетом ім. Лесі Українки, Московським державним університетом ім. М.В.Ломоносова, Обчислювальним Центром та Інститутом прикладної математики РАН, Білоруським державним університетом, Лейпцігським університетом, Інститутом математики Берлінської АН, Варшавським Технічним Університетом, Інститутом прикладного системного аналізу (IIASA, Австрія), Єльським та Пенсільванським університетами (США).